Велика віра. Частина 1.
Один з найяскравіших прикладів віри, що рятує, описаний в Євангелії від Матвія 15:21-28:
"І вийшовши звідти, Ісус пішов у країни Тирські та Сидонські.
І ось, жінка хананеянка, родом із тих місць, кричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів! донька моя жорстоко біснується.
Але Він не відповів їй жодного слова. І учні Його, підійшовши, просили Його: відпусти її, бо кричить за нами.
Він же сказав у відповідь: Я посланий тільки до загиблих вівців дому Ізраїлевого.
А вона, підійшовши, кланялася Йому й казала: Господи! допоможи мені.
Він же сказав у відповідь: Недобре взяти хліб у дітей та кинути псам.
Вона сказала: так, Господи! але й пси їдять крихти, що падають зі столу їхніх панів.
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о, жінко! велика віра твоя; нехай буде тобі за бажанням твоїм. І зцілилася донька її в той час.
Чому донька хананеянки зцілилася? Очевидно, що через віру своєї матері. Але в чому полягала ця віра? У що мала повірити мати, щоб допомогти донці?
У матері була віра в те, що Ісус зцілить її доньку. Тому вона й прийшла до Ісуса. Більше того, у неї було так багато віри в зцілення, що вона не здалася і не пішла навіть, коли Ісус вдав, що не помічає її.
Схоже, що вірою в зцілення не лише неможливо зцілитися, а й навіть привернути увагу Бога неможливо.
Але хтось, можливо, заперечить, що мовляв - трохи терпіння і наполегливості, на додачу до такої віри і обов`язково отримаєш те, у що віриш, адже донька все ж таки зцілилася.
Ті, хто так думає можливо не усвідомлюють, що для того, щоб їх міркування були вірні, потрібно щоб Бог був або глухим або байдужим до потреб і страждань людей. І на додачу до цього нетвердим у своїх переконаннях, і міняючим їх як рукавички.
Маючи такого бога і таку віру, нічого іншого людині не залишається, як тільки сподіватися, що завдяки терпінню та наполегливості, вдасться протиснути та отримати бажане.
Але це язичницький бог та язичницька віра. І, хай навіть у християнській обгортці, ці атрибути є головними ознаками язичника.
Продовження у наступній статті. 🕊️