Чи любиш ти Мене?
Події, що послідували за останньою, перед розп`яттям Ісуса, вечерею, справили на Симона Петра дію не меншу, ніж зустріч із поїздом.
Один з найближчих Господу апостолів, той кому, за поширеною думкою Ісус довірив керувати церквою, той, хто єдиний з мечем у руках кинувся захищати свого Господа, тричі від Нього зрікся.
Для самого Петра це стало повною несподіванкою і могло стати трагедією всього його життя якби Ісус не воскрес і не провів з ним одну повчальну бесіду.
Від Івана 21:15-17
“1. Коли ж вони їли, Ісус каже Симону Петру: Симон Йонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: Так, Господи! Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси ягнят Моїх.
2. Ще каже йому вдруге: Симоне Йонин! чи ти мене любиш? Петро каже Йому: Так, Господи! Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси овець Моїх.
3. Говорить йому втретє: Симоне Йонин! чи ти мене любиш? Петро засмутився, що втретє запитав його: Чи любиш Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш; Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси овець Моїх.”
Складно буде зрозуміти цей уривок, якщо не виправити деякі неточності перекладу.
По-перше прибираємо всі знаки оклику, крім останнього. Бо, судячи з їхнього розміщення, перекладач уявляв собі цей діалог як перекличку.
По-друге, перекладаємо ключові слова, які тут перекладені одним словом "любов".
У першому і другому віршах використовується слово відтінок значення якого ближче до "цінувати" та "бути готовим на жертву". До речі, саме це слово використав Ісус, коли давав заповідь "любити".
У третьому вірші використовується слово, що говорить більше про емоції і означає доброзичливе ставлення.
Можливо через неточності перекладу з`явилося таке пояснення цього уривка, що Петро заявивши три рази, що любить Ісуса, тим самим скасував своє триразове зречення. Ця ідея популярна серед тих християн, які переоцінюють силу людських заяв.
Але й питання Ісуса й відповіді Петра були різними.
У першому питанні, - найвищий критерій - "Чи ти цінуєш Мене більше, ніж вони?" Петро відповідає скромно та спокійно. У відповіді немає жодного, викликаного емоціями слова. Його відповідь - це скоріше намір, який поки що нема чим підтвердити.
У другому питанні Ісус знижує планку і запитує просто - "Чи ти цінуєш мене?" Але Петро дає таку ж відповідь.
Тоді Ісус питає, а "Чи добре ти до мене ставишся?" І Петро засмутився. Цікаво чому? Чи тому, що питання було поставлено втретє? Звичайно ж ні. Адже питання були різними. Петра засмутив сенс питання, адже не могло бути жодних сумнівів, що він добре ставиться до Ісуса. Тому, вже у звичайній для себе манері, емоційно, він вигукує - "Господи! Ти все знаєш! Ти знаєш, що я добре ставлюсь до Тебе.
Тобто питання "чи любиш Мене?" засмучує Петра з першого разу, за умови, що Петро упевнений у відповіді.
Але є в цьому діалозі ще одна важлива частина. Це відповіді Ісуса. Усіх їх об`єднує той самий сенс незважаючи на те, що сенс відповідей Петра різний. Ісус каже - "дбай про моїх дітей".
Тричі повторюючи ту саму заповідь, Господь показує Петру шлях справжньої праведності, яка сфокусована не на відношенні до Бога, а на правильних стосунках з людьми.
Ми нічого не можемо дати Богу, тому в нашій любові до Нього ніколи не буде критеріїв, і вона завжди буде лише марними словами.
Апостол Іван написав:
"Хто каже: «я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?"(1Ів 4:20)
Отже, любов до дітей Божих – це реальна любов та єдиний критерій любові до Бога. 🕊️